Історико-сатирична повість Івана Лозов’яги (псевд. Іван Багряний), українського поета, публіциста, журналіста, політв’язня радянських концтаборів, політичного діяча, члена ОУН. У творі порушено проблему репатріації українських емігрантів з німецьких таборів для переміщених осіб Ді-Пі до СРСР після Другої світової війни, де їх часто очікувало ув’язнення в нових концтаборах. В образі персонажа Антона Біди автор змалював зібраний портрет політичних емігрантів, які не бажали повертатися до радянської дійсності.
