Організація
Українське бібліотечне товариство в Торонті - це некомерційна організація, зареєстрована в 1987 році в провінції Онтаріо, Канада, як бібліотека. Рада директорів TULA забезпечує управління, управління активами та фінансами та нагляд за діяльністю організації.
Правління діє в рамках свого Статуту та враховує рішення та рекомендації своїх членів, затверджені на щорічних загальних зборах.
Місія
Долучити до бібліотеки всі ориґінальні матеріяли в оцифровній формі; реклямувати вартість українських матеріялів та доступ до них в оцифрованій формі; допомогти іншим бібліотекам оцифрувати канадські діяспорні видання.
Історія
Бібліотека Українського Бібліотечного Товариства в Торонті (УБТ) це унікальна українська установа в Канаді, можливо у світі. Більшість українських бібліотек в Канаді, як і в інших країнах поселення, були засновані і діяли при різних українських громадських, ідеологічних та релігійних організаціях. Бібліотека УБТ повстала з ініціятиви професійного бібліотекаря, мґр. Карпа Микитчука, і мала підтримку Товариства Українських Бібліотекарів Канади. Вона діяла як самостійна від нікого незалежна бібліотека.
Думка про заснування Української Загальної Бібліотеки в Торонті виникла ще в 1973 р. Спонукою до цього був незадовільний стан зберігання українських книжок у публічних бібліотеках Торонта, де в той час працював Карпо Микитчук. В 1975 він став бібліотекарем книгозбірні Українського Народного Дому у Торонті, але скоро зрозумів, що бібліотеку потрібно поставити на ширшій базі ніж тільки при одній організації.
В 1980 р. створено і зареєстровано в Онтарійському Провінційному Уряді Українське Бібліотечне Товариство в Торонті (Toronto Ukrainian Library Association). Це Товариство мало за завдяння управляти бібліотекою під назвою Українська Бібліотека і Архів у Торонті. Спочатку бібліотека приміщувалася у Народному Домі. Але дирекція Народного Дому малa свої пляни. Стало ясно, що УБТ потребувало стати незалежним від будь-якої організації, а відкрите до всіх. Прийшлося перенести матеріял до підвалів приватних домів. Пивнично-ґаражовий період тривав 4 роки. Бібліотека була не до вжитку, але росла, отже треба було придбати власний будинок. Грошей не було, але було наставлення української громади і кредитівок, що потрібно зберігати українські матеріяли та інформувати світ про український нарід, його культуру, історію, літературні й наукові надбання.
В 1987 УБТ купило мешкальний дім при вул. 594 Бирнгамторп. Завдаток був поділений так: 1/3 дали члени дирекції, 1/3 члени Товариства Українських Бібліотекарів Канади, а 1/3 громада, а гіпотеку одержали від Української Кредитової Спілки. Збірка йшла на сплачення.
У новому приміщенні збір книжок і періодики дальше ріс дарунками приватних людей. Праця добровольців продовжувалася. В березні 1990 р. було 1,890 заголовків книжок скатальогованих за системою Дюві, 4,136 ще нескатальогованих, 138 заголовків ріжних часописів, 424 заголовків українських журналів, 101 заголовків чужомовних журналів, нот, мап, деяких особистих архівів. Колєкція складалася вбільшості з публікацій повоєнних Третьої хвилі іміґрантів, але включала матеріяли з часів перших піонерів і міжвоєнної Другої хвилі – Українська Канадіяна.
На початках 1990-х років, дирекція знайшла нове джерело фондів – гру бінґо. Онтарійський уряд дозволяв неприбутковим організаціям переводити гру бінґа, і в цей спосіб заробляти гроші. Продовж більше, як 10 років родина, головно Ігор Микитчук, переводили ці бінґа. В результаті з приходу збірок і бінґа УБТ могло сплатити гіпотеку і назбирати на будівельний фонд, з якого черпали гроші на утримання бібліотеки і будинку. Одинока пільга від будь-якого уряду було звільнення від місцевого міського (Etobicoke/Toronto) податку за будинок.
Після смерті Карпа Микитчука дирекція продовжувала працю, доглядала будинок і матеріяли. Це були головно члени родини Микитчуків під проводом Ігора Микитчука, який став головою після смерти батька і кількох друзів. Всі були добровольці. До 2004-го року одна платна бібліотекарка працювала денно в бібліотеці. Бібліотека була відчинена від 9 до 3 по пол. під час тижня і за узгідненням коли потрібно. Це була одинока самостійна українська бібліотека в Канаді.
Але українська громада мінялася – а загально інформація переходила на інтернетну мережу. У 2018 Лідія Бойчишин, член НТШ в Україні, під час візити до Торонта, виявила зацікавлення книжками. До дирекції УБТ увійшли члени НТШ Канади. Створено плян: переглянути матеріял, пропонувати українським бібліотекам у Канаді ті видання яких вони не мали, тоді перевести книжки до будинку НТШ у Львові, газети і періодику до Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, і остаточно створити віртуальну УБТ бібліотеку. В 2019 і 2020 проєкт здійснювали члени Дирекції, добровольці у Канаді і представники УБТ в Україні з центром у Львові. Його завершення продовжується.
Карпо Микитчук
Бібліотека УБТ (Українського Бібліотечного Товариства в Торонті, Toronto Ukrainian Library Association, TULA) це задум бібліотекаря Карпа Микитчука. Він народився в Чернівцях на Буковині 12-серпня 1912 р. Син учителів Василя і Анастазії Микитчук.
Карпо був членом ОУН (Організації Українських Націоналістів) і УПА (Української Повстанської Армії). В липні 1943-го року його післали на захід. Його місія була передати Аліянтам меморандум УПА, щоб пояснити, що український “резістанс” бориться за незалежність проти німців і "москалів" і потребує помочі. З трьох післанців, Карпо одинокий, що дістався до Італії і в Альпах передав меморандум Бритийцям.
Після виконання завдання Карпо залишився в Італії. Там до нього доїхала дружина Володимира і син Лев. Родина перебувала ще якийсь час у Відні, тоді переїхала до Арґентини, а 1954 року іміґрувала до Канади. Родину збагатили ще три сини: Ярослав, Степан і Ігор.
У Канаді Карпо студіював на Оттавсьому Університеті і став бібліотекарем. Тоді працював в публичній бібліотеці в Торонті. Скоро він зрозумів, що публичні бібліотеки тримають лише ті книжки, на яких є постійний попит читачів. Карпо Микитчук хотів створити незалежне джерело інформаційного матеріялу про питання пов'язані з життям українського народу у світі.
Він став активним членом Товариства Українських Бібліотекарів Канади і кілька років був його головою. 1975 р. він став бібліотекарем книгозбірні Українського Народного Дому у Торонті, але побачив, що бібліотеку, яку він собі уявляв, потрібно поставити на ширшій базі ніж тільки в одній організації. Тому 1980 р. створено і зареєстровано Toronto Ukrainian Library Association (Ukrainian Library and Archives in Toronto). Бібліотека завдячує свій ріст і догляд українській громаді, членам Бібліотечного Товариства а головно цілій родині Микитчуків. Карпо Микитчук помер 1997 р.